- пригорілий
- [приегоур’і/лией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пригорілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пригорілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пригоріти. || у знач. прикм.Злегка горілий … Український тлумачний словник
пригорілість — лості, ж. Стан і якість за знач. пригорілий … Український тлумачний словник
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови
підгорілий — а, е. 1) Який почав горіти, підгорів трохи знизу, з боків і т. ін. || Засмажений, пригорілий (про страви). 2) Який втратив свіжість; присмажений сонцем (про рослину) … Український тлумачний словник